Главная В избранное Версия для печати

Меню:

... На русском

Народження програмної інженерії

У 60-х роках, унаслідок розповсюдження застосування комп'ютерів, що розширюється, зросла роль і розуміння важливості програмного забезпечення. Почали з'являтися проекти програмного забезпечення, які характеризувалися наступним:

  • наявністю замовника або ринкової ніші;
  • значними розмірами і витратами;
  • жорсткими вимогами до процесів реалізації і до продукту;
  • мілітаризацією. Контекст, в якому розроблялося і використовувалося програмне забезпечення зумовив поняття кризи в програмному забезпеченні і необхідність пошуку шляхів виходу з нього, так званої «срібної кулі».

Виникненню кризи сприяло особливе положення в області програмного забезпечення, яке характеризувалося наступним:

  • розроблялося дуже велике програмне забезпечення, характерним представником якого була операційна система OS360 для ЕОМ серії IBM - ( програмне забезпечення включало більше 500000 операторів і розроблялося значним для того часу колективом розробників близько 1000;
  • програмне забезпечення розроблялося все частіше не на замовлення, тому виникла проблема його супроводу, суть якого зводилася не тільки до виправлення помилок, допущених при розробці, але більшою мірою до модифікації програмного забезпечення у зв'язку із зміною середовища, в якому експлуатувалося програмне забезпечення або бажанням розробника продовжити експлуатацію шляхом випуску вдосконалених версій;
  • часті зриву термінів розробки і перевищення бюджету вимагали не тільки нового підходу до організації процесу розробки, але і нових методів і засобів, що забезпечують обгрунтований розрахунок параметрів проекту, які стосувалися фінансування, термінів, об'ємів програмного забезпечення, кількісного і якісного складу колективу розробників (широко використовуваний показник «людино-місяць» абсолютно не працював на таких масштабних проектах);
  • досвід розробки програмного забезпечення, який був накопичений до цього періоду часу, показував, що все рідше доводилося розробляти принципово нові проекти(тільки 15% зі всіх проектів вимагали підходу до розробки «з нуля» що залишилися 85% можна було віднести до проектів, що повторювалися) тому актуальним ставало використання досвіду накопиченого в програмному забезпеченні. При цьому було зрозуміло, що повинен використовуватися досвід не тільки програмування частин програм, але і досвід результатів виконання інших процесів, які набували всього велику значущість. Для вирішення цієї проблеми в 1984 р. були розгорнені широкі роботи по дослідженню програмного забезпечення в аспекті повторного використання, результати яких зараз використовуються повсюдно);
  • техніка програмування і процеси, які були ефективні, в основному, в програмуванні в 1950-х і ранніх 1960-х роках, так зване «програмування в малому”, для розробки невеликих програм малими колективами абсолютно були не ефективні при розробці великих, складних програмних систем, що складаються з мільйонів рядків коду, що вимагають декількох років роботи сотень фахівців різних спеціальностей. Була потрібна нова техніка, яка стала відносити до «програмування у великому», з'явилися нові процеси, які вимагали певної організації.

Вихід з ситуації, що склалася, став обговорюватися на конференції NATO, в 1968 р. в рамках нової дисципліни, яку назвали інженерія програмного забезпечення(software engineering). Вперше акценти в методах, засобах і процесах розробки програмного забезпечення були зміщені, по-перше, з кодування на інші процеси, а по-друге, з якісних аспектів у бік кількісних інженерних. Окрім цього додатковий стимул отримали роботи економічного напряму і менеджменту проектів програмного забезпечення.

Формалізація   • Аспекти   • Анонси   • Реєстрацїя   • RSS   • Контакти  
Не волнуйся, если что-то работает не так. Если бы всё работало как надо, ты сидел бы без работы.
2008 © Програмна інженерія