Стандарти

РГ 2 орієнтована на розробку стандартів для системної програмної документації. Зокрема, РГ супроводжує і переглядає в установленому порядку (через кожні п'ять років) стандарт ИСО/МЭК 9294:1990 «Керівні вказівки по адміністративному управлінню документуванням програмних засобів», стандарти ІСО 9127:1988 «Документація користувача і супутня інформація для споживчих пакетів програмних засобів» і ІСО 6592:1985 «Керівні вказівки по документуванню прикладних систем, побудованих на базі обчислювальної техніки». РГ розробляє керівні вказівки за змістом інформаційних продуктів (документація) для процесів життєвого циклу ПС, а також процесів документування на користь користувача ПС.

РГ 4 розробляє і удосконалює стандарти і технічні звіти (ТО) в області реалізованих на комп'ютерах інструментальних засобів (CASE Tools) програмної інженерії.

РГ супроводжує стандарт ИСО/МЭК 14102:1995 «Керівні вказівки по оцінюванню і вибору CASE-засобів», що деталізує різноманіття їх функціональних характеристик і сприяючий відбору користувачами найбільш відповідного інструментарію з пропонованої сукупності засобів і (або) формулюванню адекватних вимог до нього. РГ супроводжує також ТЕ «Керівні вказівки по адаптації CASE-засобів» і в даний час веде розробку документа по сервісах оточення (середовища) програмної інженерії.

РГ 6 розробляє і удосконалює стандарти і технічні звіти по оцінюванню програмних продуктів і відповідним метрикам для програмних продуктів і процесів.

Першим стандартом цього напряму став ИСО/МЭК 9126:1991 «Оцінювання програмного продукту. Характеристики якості і керівні вказівки по їх застосуванню». У нім визначено шість групових характеристик верхнього рівня: функціональність (Functionality), надійність (Reliability), зручність використання (Usability), ефективність (Efficiency), сопровождаємость (Maintainability), переносимість (Portability) і дан попередній перелік групових характеристик другого рівня ієрархії (підхарактеристик). Стандарт, таким чином, відкрив дорогу для розвитку робіт по встановленню і стандартизації повної номенклатури показників якості аж до одиничних вимірюваних показників (метрик).

Значна робота в цьому напрямі вже виконана. Розроблені і пройшли різні стадії узгодження наступні проекти стандартів:

На робочій стадії знаходиться ПС 9126–4 «Інформаційна технологія. Якість програмного продукту. Ч. 4: Метрики якості при використанні».

Під метрикою в цих стандартах розуміється шкала оцінки і метод вимірювання кінцевої одиничної властивості ПС, а під вимірюванням — процес привласнення числа або категорії атрибуту (властивості) оцінюваного об'єкту. Поняття «Зовнішні метрики» використовується для характеристики споживчих властивостей ПС, а поняття «Внутрішні метрики» — для характеристики властивостей проміжних продуктів розробки ПС з погляду задоволення вимог до кінцевого програмного продукту.

У стандартах серії 9126 вводиться і ряд інших нових понять, орієнтованих на інтерпретацію поняття «якість».

Зокрема, вводяться наступні поняття: якість у використанні; відмова; помилка; непряме вимірювання; шкала оцінок і ін.

Стандарти даної серії містять дуже великий об'єм інформації. У проекті стандарту 9126–2, наприклад, розглядається близько 100 базових зовнішніх метрик ПС і даються докладні рекомендації по їх використанню в різних ситуаціях: при складанні специфікації вимог, встановленні проблем якості, оцінюванні характеристик якості і ін. Даються рекомендації по специфіці інтерпретації значень метрик залежно від умов збору даних і їх призначення (застосування).

Разом з тим слід відмітити, що розробникам поки не вдалося досягти повноти характеристик щодо всього різноманіття ПС (та і навряд чи таке завдання вирішуване), а також послідовності і однозначності використання нових понять.

РГ 6 супроводжує також стандарт ИСО/МЭК 12119:1994 «Інформаційна технологія. Пакети програмних засобів. Вимоги до якості і випробування». У цьому стандарті встановлені вимоги до якості пакетів програм і інструкції по їх випробуваннях на відповідність заданим вимогам. Поняття «Пакет програмних засобів» фактично ототожнюється з більш загальним поняттям «Програмний продукт», що розглядається як сукупність програм, процедур і правил, що поставляються декільком користувачам для загального застосування або функціонування. Кожен пакет програм повинен мати опис продукту і призначену для користувача документацію.

Стандарт визначає вимоги до опису продукту, до призначеної для користувача документації, програм і даних, що входять в пакет програм і випробуванням пакетів програм.

Передбачається, що документ «Опис продукту» повинен допомогти користувачеві або потенційному покупцеві в оцінці того, чи підходить для них даний продукт, а призначена для користувача документація повинна містити всю інформацію, необхідну для застосування продукту.

У контексті даного стандарту вимоги до якості продукту розглядаються з погляду опису реальних властивостей продукту в «Описі продукту» і призначеної для користувача документації. Що стосується вимог до програм і даних, то вони в основному зводяться до затвердження необхідності відповідності реальних властивостей продукту властивостям, оголошеним в документації. У зв'язку з цим документ формально не може розглядатися як стандарт вимог. Не дивлячись на цю обмеженість, стандарт може виявитися вельми корисним при визначенні початкових вимог до продукту.


Ищу работу, не связанную с таковой.

Програмна інженерія - www.programming.com.ua

2008 © Програмна інженерія