Стандарти

РГ 2 орієнтована на розробку стандартів для системної програмної документації. Зокрема, РГ супроводжує і переглядає в установленому порядку (через кожні п'ять років) стандарт ИСО/МЭК 9294:1990 «Керівні вказівки по адміністративному управлінню документуванням програмних засобів», стандарти ІСО 9127:1988 «Документація користувача і супутня інформація для споживчих пакетів програмних засобів» і ІСО 6592:1985 «Керівні вказівки по документуванню прикладних систем, побудованих на базі обчислювальної техніки». РГ розробляє керівні вказівки за змістом інформаційних продуктів (документація) для процесів життєвого циклу ПС, а також процесів документування на користь користувача ПС.

РГ 4 розробляє і удосконалює стандарти і технічні звіти (ТО) в області реалізованих на комп'ютерах інструментальних засобів (CASE Tools) програмної інженерії.

РГ супроводжує стандарт ИСО/МЭК 14102:1995 «Керівні вказівки по оцінюванню і вибору CASE-засобів», що деталізує різноманіття їх функціональних характеристик і сприяючий відбору користувачами найбільш відповідного інструментарію з пропонованої сукупності засобів і (або) формулюванню адекватних вимог до нього. РГ супроводжує також ТЕ «Керівні вказівки по адаптації CASE-засобів» і в даний час веде розробку документа по сервісах оточення (середовища) програмної інженерії.

РГ 6 розробляє і удосконалює стандарти і технічні звіти по оцінюванню програмних продуктів і відповідним метрикам для програмних продуктів і процесів.

Першим стандартом цього напряму став ИСО/МЭК 9126:1991 «Оцінювання програмного продукту. Характеристики якості і керівні вказівки по їх застосуванню». У нім визначено шість групових характеристик верхнього рівня: функціональність (Functionality), надійність (Reliability), зручність використання (Usability), ефективність (Efficiency), сопровождаємость (Maintainability), переносимість (Portability) і дан попередній перелік групових характеристик другого рівня ієрархії (підхарактеристик). Стандарт, таким чином, відкрив дорогу для розвитку робіт по встановленню і стандартизації повної номенклатури показників якості аж до одиничних вимірюваних показників (метрик).

Значна робота в цьому напрямі вже виконана. Розроблені і пройшли різні стадії узгодження наступні проекти стандартів:

На робочій стадії знаходиться ПС 9126–4 «Інформаційна технологія. Якість програмного продукту. Ч. 4: Метрики якості при використанні».

Під метрикою в цих стандартах розуміється шкала оцінки і метод вимірювання кінцевої одиничної властивості ПС, а під вимірюванням — процес привласнення числа або категорії атрибуту (властивості) оцінюваного об'єкту. Поняття «Зовнішні метрики» використовується для характеристики споживчих властивостей ПС, а поняття «Внутрішні метрики» — для характеристики властивостей проміжних продуктів розробки ПС з погляду задоволення вимог до кінцевого програмного продукту.

У стандартах серії 9126 вводиться і ряд інших нових понять, орієнтованих на інтерпретацію поняття «якість».

Зокрема, вводяться наступні поняття: якість у використанні; відмова; помилка; непряме вимірювання; шкала оцінок і ін.

Стандарти даної серії містять дуже великий об'єм інформації. У проекті стандарту 9126–2, наприклад, розглядається близько 100 базових зовнішніх метрик ПС і даються докладні рекомендації по їх використанню в різних ситуаціях: при складанні специфікації вимог, встановленні проблем якості, оцінюванні характеристик якості і ін. Даються рекомендації по специфіці інтерпретації значень метрик залежно від умов збору даних і їх призначення (застосування).

Разом з тим слід відмітити, що розробникам поки не вдалося досягти повноти характеристик щодо всього різноманіття ПС (та і навряд чи таке завдання вирішуване), а також послідовності і однозначності використання нових понять.

РГ 6 супроводжує також стандарт ИСО/МЭК 12119:1994 «Інформаційна технологія. Пакети програмних засобів. Вимоги до якості і випробування». У цьому стандарті встановлені вимоги до якості пакетів програм і інструкції по їх випробуваннях на відповідність заданим вимогам. Поняття «Пакет програмних засобів» фактично ототожнюється з більш загальним поняттям «Програмний продукт», що розглядається як сукупність програм, процедур і правил, що поставляються декільком користувачам для загального застосування або функціонування. Кожен пакет програм повинен мати опис продукту і призначену для користувача документацію.

Стандарт визначає вимоги до опису продукту, до призначеної для користувача документації, програм і даних, що входять в пакет програм і випробуванням пакетів програм.

Передбачається, що документ «Опис продукту» повинен допомогти користувачеві або потенційному покупцеві в оцінці того, чи підходить для них даний продукт, а призначена для користувача документація повинна містити всю інформацію, необхідну для застосування продукту.

У контексті даного стандарту вимоги до якості продукту розглядаються з погляду опису реальних властивостей продукту в «Описі продукту» і призначеної для користувача документації. Що стосується вимог до програм і даних, то вони в основному зводяться до затвердження необхідності відповідності реальних властивостей продукту властивостям, оголошеним в документації. У зв'язку з цим документ формально не може розглядатися як стандарт вимог. Не дивлячись на цю обмеженість, стандарт може виявитися вельми корисним при визначенні початкових вимог до продукту.


"А не пойти ли мне на работу?", - подумал я. И не пошёл.

Програмна інженерія - www.programming.com.ua

2008 © Програмна інженерія